Тихі води, срібні роси,
умивають верби коси.
Дрібні блиски і на травах,
і на квітах, й на отавах.
Вода стиха хлюпотить,
любить коси верба мить,
трави тихо щось шепочуть,
говорити також хочуть...
Дуже гарно на світанку
побродити по росі,
побачити спозаранку
всю природу у красі.
Тихі води, річка тиха,
вже умилася калина,
вітерець тихенько диха,
просинається долина.
І пташина вже проснулась,
напилася, усміхнулась,
свою пісню заспівала,
з ранком річку привітала...
Привітала і вербу,
і калину чарівну...
Всі вони від сну проснулись,
і пташині усміхнулись...
Тихі води, річка тиха,-
не допустять вони лиха...
Все навколо оживає,
ранок день благословляє!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2017
автор: геометрія