Танцює ніч на згарищі з вугілля,
В гущавині погукують сичі,
Зірки розкинули свої мечі —
Іде гульба свавільного весілля.
Блискучий місяць огорнувсь серпанком
І понад хмарами собі пливе —
Він наречену у світи зове
Вже над самим, невідворотним, ранком.
Вона ж знялась над попелом угору
І полетіла з ним за небокрай,
Бо з милим мариться усюди рай,
Відчула в місяці стійку опору.
Ось так скінчилося нічне весілля —
Медовий місяць аж на цілий день!
Лилося сяйво з сонячних кишень,
Йому лишилось світло на похмілля... 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739022
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.06.2017
автор: Lana P.