[b][i]Лелієчко, ой ле́лечко, ой ле́ле! –
На пір'ячко, на білеє, на біль –
На літечко, на лі́тепле, веселе –
Неначе снігу, хтось насіяв сіль.
Роз'ятрені леліяні листочки,
На крилечка, на білі – храмота…
Спитай, спитай у тої лелійо́чки,
Чого на світі варта самота.
Поникне стан її тонкий, тендітний,
І роси упадуть з її голів:
-- Благословенний Муж, коли він… Д і т н и й,
І проклята... д о в і ч н а ц н о т а Д і в!*
[/i][/b]
[i]*Біла Лілія - у міфології праукраїнців - символ Цноти, Чистоти,
Незайманості, символ знака Діви.[/i]
(Зі збірки інтимної лірики "Самоцвіти сокровення". - Львів:Логос,1997)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738972
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2017
автор: Сіроманка