Із циклу «Запам'ятай, дитино, істини прості»

Якщо  образили  тебе  несправедливо,
Чи  зрада  серце  обпікає,  мов  вогнем,
А  чи  хтось  ставиться  до  тебе    гордівливо,
То  ти  у  відповідь  не  йди  на  них  з  мечем.

Краще  пробач  усе,  пробач  і  відпусти,
Хто  зло  вчинив  —  сам  глибоко  нещасний  ...
І  хоч  нема  твоєї  й  краплі  тут  вини,
Забудь  усе,  прости,  зроби  це  вчасно.

Лише  обра́зи  не  тримай  в  душі  своїй,
Бо  з  ними  тільки  сила  твоя  тане.
Якщо  ж  відпустиш  з  вітром  гніву  буревій  —
То  знов  в  душі  твоїй  весна  настане.

І  ворогам  своїм  ти  помсти  не  шукай,
Побачиш,  як  життя  це  зробить  краще!
Просто  живи  на  повну:  мрій,  твори,  кохай!
Бо  з  гнівом  в  серці  це  робити  важче.

©  Зоряна  Кіндратишин

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738872
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2017
автор: Зоряна Кіндратишин