Години півтори від монстра-міста
Через лісок ходили ми раніш,
Туди , де миє хвиля берег чистий
І корч вербовий стереже комиш.
Там сосни – величезні, мов із пущі,
Дуби гілля схилили до води.
Там є криниця - кажуть, що цілюща,
То, мов на прощу, люд іде сюди.
Там у верхівях сосен – гнізда чапель,
В опалім листі рились кабани,
Кружляють в небі літачок і чайки
І соловї співають щовесни.
Куток дитинства – і не тільки власний,
Але й діток – синочка і дочки,
Що так любили тут по гілках лазить,
Гриби збирати і плести вінки.
Та не одна вже сплакала дитина,
Що більш сюди не буде вороття,
Бо місто-монстр, мов ракова пухлина,
І ці місця загидило сміттям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=73880
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.05.2008
автор: MiShura