Твої сині очі наповнють серце тугою синьою
Життя після тебе стало одноманітним хайпом.
Рік нас немає, досі спиваюся римою
Рік мовчимо. Лише зрідка обміняємось лайком.
Відмотати б стрічку назад. На минулу весну.
Коли природа виходила з зимового декадансу.
Все розквітало, прокидалось зі сну
Тільки ми не виходили з любовного трансу.
Нас сонце пекло, омивали весняні дощі
Так байдуже було. Сміялись під склепінням даху.
Лише прощання сумні залишали рубці
Хто б міг подумати, що ми закінчимо love story крахом.
Вже рік пройшов і ти далеко вже не та
Така доросла, а я дитина, що перечитує щодня твої листи.
Яка тебе чекає, хоч не моя вже дівчинка мала
І наївно вірить у свої нічні молитви.
В яких шепочу до Бога, щоб він тебе повернув
Незважаючи на бан, вилікував мене від ран.
Я загинаюсь без тебе, живу серед римованих рун
Хоча, ти не повернеш свій корабель у мій океан.
С. Кучерявий
09.06.17
17-37
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738778
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2017
автор: kucheryavuy77