* * * * *

Мовчиш?  Невже  бракує  слів?
Коли  у  небі  хороводять  хмари,
Летиш  на  крилах  почуттів,
Але  без  пари,  знов  без  пари...

Вокзал.  Розтанули  проспекти.
Мчать  знову  поїзди  без  крил.
І  люди  божеволіють  від  спеки  –  
Дрейфують  кораблями  без  вітрил.

Абзац.  І  нова  думка  на  сторінці,
І  пересохли  вже  твої  вуста.
Природа  розкривається  у  жінці
Та  логіка  у  неї  не  проста.

Мовчи!  Коли  слова  –  порожні  обіцянки,
Як  з  липи  облітає  пізній  цвіт.
Не  склеїш  ти  розбитої  вже  склянки
І  не  почуєш  з  вуст  її  «привіт».

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2017
автор: Ксенія Подільська