Амулет
(Сонет)
Зробив розминку, написав сонет.
То можна прилягти і відпочити.
Яке ж солодке щастя – в світі жити.
Воно так схоже на пташиний лет.
А сонячного променя багнет
тим часом буде із-за хмар світити.
Мене не зможе недруг полонити.
Моє перо мені й за амулет.
Вкраїни вояк і її співець,
спочивши дві години в караулі,
лаштую зброю, зважуючи кулі
на незворотній ворога кінець.
Загарбництва, імперського розгулу
уже ж не терпить й Всесвіту творець.
––––––––
©Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738548
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.06.2017
автор: Анатолій Загравенко