Занурення...
Так вабить глибина,
безмежна і могутня
ця стихія.
Тут не самотня,
але все ж одна...
Магічний простір,
збій, життєва аритмія.
Занурення...
У цю п'янку блакить
його очей...
Тону пірнаючи,
щось тисне на легені.
Міняю вічність
на кохання мить.
В долонях ніжність,
відчуття шалені.
Занурення...
Від небезпеки крок.
Пусти... я повернусь
мій океане.
Зроблю повітря
хоч один ковток.
Любов без волі,
як життя без кисню...
тане....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2017
автор: Ірин Ка