Червень прийшов до нас у гості,
Липень далеко, ще в дорозі.
Стара сорока молодій
Розповіда неспокій свій:
-Скільки живу, ще не видала,
Щоб липа в червні зацвітала,
Цей ранній цвіт не до добра,
На все ж бо є своя пора.
Тепер усе переплелося,
Все переплуталось, злилося,
Де ще весна, а де вже літо,
В цю пору сонце ясно світить.
А може липа собі спить
Й нема кому її збудить?
Спросоння сплутала вона,
Тому й у червні зацвіла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738406
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський