Відчинене вікно. Ранкова прохолода.
І новий день, і нова радість теж .
Оце тобі, тобі винагорода -
Увесь червневий росяний кортеж.
За те, що у травинці – бачиш луки,
А у сосновій голці – хвойний ліс,
За те, що не виносиш хмар розлуки,
Із промінцем рудавим, наче лис
За те, що бачиш в краплі – океани,
А у піщині – тридев`ять земель,
За те, що віриш в нових Магелланів,
І в їх невіртуальний корабель.
За те, що набираючи в долоні,
води, бо треба вмитися, як слід,
ти бачиш в них не тільки власні скроні,
а й цей прекрасний загадковий світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2017
автор: Стяг