ДАВНьО-РИМСьКА ПОЕЗІЯ. ВАЛЕРІУС ЕДІТУУС .

[b]ДАВНьО-РИМСьКА  ПОЕЗІЯ

[i]ГОЛОСИ  РИМСьКОГО  ФОРУМУ.[/i]

ВАЛЕРІУС  ЕДІТУУС  
(1  сторіччя  д.н.е.)
ҐЕЛЛІЙ:

я  намагаюсь  серцем  розказати,
що  я  люблю  тебе,  моя  Памфіло,
коли  шукаю  слів,  які  ішли  б  із  уст,
та  ті  y  грудях  завмирають  і  кидають  у  піт,
мовчу,  мирюсь  із  цим,  від  сорому  я  гину.  

ҐЕЛЛІЙ:
а,  нести  факел,  Філерію,  перед  собою,
хіба-  це  так  потрібно?  щоб  ми  прийшли  сюди,
достатньо  світла  і  грудей.  своєю  силою  жорстокою  ти  б  зміг  
спинити  всі  вітри  могутні,  і,  навіть,  неба  чисті  води;
але  вогонь  Венери  ніхто  й  ніяка  сила  не  зупинить,
хіба  -  вона  сама,  кохання  влада  Лади.[/b]

переклад  з  латинської-  Івана  Петришина

http://www.forumromanum.org/literature/valerius_aedituus.html

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738260
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 18.06.2017
автор: ivanpetryshyn