Ось ворог вже близько,
Ось він наступає…
Не здамся я, браття, в полон!
За що тут воюю,
Повірте, я знаю!
І я відкриваю вогонь!
Стає вже темніше,
То ніч насуває…
Я чую цей шурхіт крізь сон.
Це ворог крадеться -
Я чую це й знаю,
І я відкриваю вогонь!
Поранення, біль,
Я, мабуть, помираю…
Не крик то останній, а стон…
Та я ще при силі,
Я кулі ще маю,
І я відкриваю вогонь!
Герої-вкраїнці!
Козаки-соколята!
Спасибі, що йшли до кінця,
Не вміли й не знали,
Не хтіли здаватись
Й боролися за наші життя!
Спасибі, вам рідні,
За подвиг і мужність,
За силу й звитягу, за той Рубікон!
Ви знаєте - треба стояти,
І знов відкривати вогонь!
Бо всі як один
Ми повинні повстати,
Бо ворог живий і він хоче на трон!
Ми маєм країну
Свою захищати
І власний відкрити вогонь!
Нам ще не все рівно,
Нам є що втрачати,
Чи встигнемо ми на останній вагон?
Боротись, боротись!
Не можна здаватись!
Ми маєм відкрити вогонь!
14.06.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738240
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 17.06.2017
автор: Північна