В дитинстві не хотіла бути птахом,
Здавалось, нащо:
Земля чудова, для чого ж тут політ?
І з кожним роком під тим металевим дахом
Все більше задихалась,
Ховаючи від себе цей реальний світ.
Вже хочеться заплющити очі і летіти,
Як в тих казках,
Чи в діснеївських мультфільмах,
Забути все і як те дитя радіти
Простим речам
А не зарубцьованим суспільством більмах.
Я хочу волі,
Вдихати щастя, випромінювати внутрішню любов,
Стати керівником своєї долі
І так невинно
зустрічати новий день знов і знов..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738222
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2017
автор: Розалія Гріф