Я, мабуть, лиш тепер розумію,
Те, яка я насправді людина
Я любити лиш повністю вмію,
І ніколи — наполовину.
І це зовсім не плюс, запевняю,
Це недолік, я знаю напевне,
Коли комусь себе довіряю,
І це завжди — даремно.
І у цьому моя є провина,
В серця вибір завжди випадковий.
Я збагнути, ймовірно, повинна.
Його вибір — завжди помилковий.
Я любила не тих, не для мене,
Я любила безжальних і грішних,
І за що? Запитання буденно.
І це завжди — так смішно.
Нам не вибрати своїх коханих,
Вибираються: врода і гроші.
Я любила завжди поганих.
І ніколи — хороших.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738200
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.06.2017
автор: Юля Типусяк