Поєднай початок і кінець –
Світло піде в пам’яті глибини,
Щоб із них, неначе промінець,
Блиснули минулого хвилини.
То не просто знов початий біг.
То життя – майбутнє і прожите,
Так у грудні відчуваєш сніг,
Так крізь промінь відчуваєш літо.
Але ж в них і дім сирітських бід,
Нота співу, що не має змісту,
Плин ріки, закований у лід,
Контури гілля дерев без листу.
Ми відчуть їх можем – не вернуть
У бутті доступно-недоступнім,
Їх, що в дні однаково живуть, –
У минулім, нинішнім, наступнім.
Міхась Стральцоў
Паяднай пачатак і канец
Паяднай пачатак і канец —
Азарацца памяці скляпенні,
Каб пад імі сталі палымнець,
Ясніцца мінулыя імгненні.
To не проста зноў пачаты бег.
To жыццё, адчутае прыкметай,
Як праз снежань адчуваеш снег,
Як праз промень адчуваеш лета.
Але ж то і сіратлівы дом,
Нота, што адлучана ад спеву,
Плынь ракі, што сталася ільдом,
Контур голля на бязлістым дрэве.
Мы адчуць іх можам — не вярнуць,
З іх быццём даступна-недаступным,
Іх, што ў дні аднолькава жывуць —
У мінулым, сённяшнім, наступным.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738182
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 17.06.2017
автор: Валерій Яковчук