Одноклубникам

                                                                   Ці  суб'єктивні  мої  роздуми  над  прочитаними  (підряд)  багатьма  поезіями  одноклубників  нічого  не  змінять  у  нас  і  нашій  творчості,  -  я  це  усвідомлюю,  -  але  з'являються  думки  ,    і  ці  думки  стосуються  безпосередньо  нашої  (в  тому  числі  і  моєї)  творчості.    Дозвольте  ними  поділитися  з  вами,  шановні  колеги.  Наперед  прошу  пробачити  за  дещо  менторський  тон  -  це  професійне.  Серед  нас  є  немало  чудових  Поетів  (мені  до  них  далеко),  я  схиляюся  перед  їх  талантом  і  про  це  завжди  щиро  пишу.  Ну,  а  нам,  звичайно,  усім  є  чому  вчитися,  вдосконалюватися,  бо  ж  "нема  меж  досконалості".  Дуже  популярною  є  нині  патріотична  тема  -  і  це  зрозуміло.  Але  іноді  такі  "барвисті"патріотичні  твори  переповнені  кричущим  пафосом,  високі  слова  повторюються  надто  часто,  а  тому  перестаєш  їм  вірити,  а  це  великий  "мінус".  І  вже  коли  пишемо  про  МОВУ,  то  давайте  хоч  тут  думати  про  грамотність,  -  далі  без  коментарів.  Пробачте,  наболіло.  
                                                                                                     З  щирою  повагою  -  Світлана  Імашева  -  Світла.

                                                                                             ***********************
                                                                                             О,  скільки  сказано  і  нами
                                                                                             Високих  слів,  гарячих  слів.
                                                                                             Той  пафос-фейєрверк  віршами
                                                                                             Вихлюпується  з  берегів.

                                                                                           Вкраїна-мати,  рідна  мова  -  
                                                                                           Поняття  істинно  святі,
                                                                                           Та  "прокричали"  знову  й  знову
                                                                                           Слова  повторені  -    й  тоді

                                                                                           Вони  вагу  свою  втрачають
                                                                                           Й  величне  значення  своє.
                                                                                           Вкраїну  "люблять"  і  "кохають",
                                                                                           Любити  МОВУ  закликають  -  
                                                                                           Огріхів  мовних  безліч  є...

                                                                                         Не  треба  про  Любов  "  кричати"  -  
                                                                                         Вона  у  тиші  пророста.
                                                                                         Так  Думку  й  Слово    поєднати,
                                                                                         Щоби  світилась  в  них  Душа.

                                                                                         А  ще  -  я  впевнена  у  цьому  -  
                                                                                         Огидно  чути  вам  й  мені
                                                                                         Наклепи  на  Народ  наш,  мову,
                                                                                         Брутальність  й  виверти  брехні.

                                                                                         Аби  хотілося  читати
                                                                                         Творіння  наших  віршо-слів,
                                                                                         Ми  маєм,  друзі,  так  писати,
                                                                                         Аби  читач  ЩОСЬ  зрозумів.

                                                                                       Тому-то  КЛАСИКА  й  нетлінна
                                                                                       Для  всіх  народів  і  віків,
                                                                                       Що  зрозуміла  й  неодмінна
                                                                                       Є  ДУМКА  в  переливах  слів.

                                                                                     Так  філігранно  й  досконало
                                                                                     Творіння  класиків  звучать,
                                                                                     Бо  гармонійно  поєднали
                                                                                     ДУМОК  і  ФОРМИ  благодать.

                                                                                     Усі  стрімкого  прагнем  злету,
                                                                                     якщо  ж  узявся  за  перо
                                                                                     Та  ще  й  назвав  себе  Поетом,-
                                                                                     Читай  "Мистецтво..."  Н.Буало.

                                                                                 Стрімкий,  крилатий,  непокірний  -  
                                                                                 Легкий  Поезії  Пегас...
                                                                                 Усім  -  натхнення  і  терпіння,
                                                                                 Щоб  осідлать  його  ураз.
                                                                             
                                                                                               


                                                                                             
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738138
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.06.2017
автор: Світла (Імашева Світлана)