Твої руки, Господь, для землі - це надія і сила,
Віра, щастя, любов й повне серце живої води...
Капітан корабля Ти, й водночас - високі вітрила,
Садівник для людей - щоб чекати хороші плоди.
Ти Учитель - щоб ми від Тебе научалися долі,
Щоб жили у Тобі, до Тебе за порадами йшли.
Прости Боже, що ми вже й забули, що Ти - справжня воля,
І з свого незнання не радієм, а просим "пошли"...
Ти не просто помер - Ти Всесильний, що звершив спасіння,
Оправдав і відкрив вузькі двері у звершений рай.
Ти Вода - щоб росло і цвіло в нашім серці безсмертне насіння,
Ти - дорога, ти - світло, путівник у незвіданий край.
Лікар, "зрадник", суддя, "богохульник" і вождь іудеїв,
Бідний тесля, вогонь, що запалює нові серця,
Без науки, та розум не рівняти з знаннями спудеїв,
Вічносущий, Живий, по правиці святого Отця...
Як збагнути усе? Боже мій, а Ти й є це "усе"...
Я люблю тебе! Так, як я можу лише полюбити.
Скоро літо в долонях нам осінні жнива принесе...
Дві дороги. Дві брами. І обоє для світу відкриті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2017
автор: ХРИСТИЯНКА