Вже більше не боюся темряви ,
В житті були страшніші речі як вона ,
І крики що доводять до мурашок ,
Бентежать серце як вогонь вода .
Немає страху не порснутись,
Життя порівнюю з травою на полях ,
Буває сонце світить і води достатньо ,
Ну інколи ми в'янемо бо суха земля.
І хтось вважав що тут почує каяття ,
Жаль це не так уже давно змінився ,
Наївність зникла як із світанком темрява ,
Був вірив у добро жаль помилився .
"21.06.2017 21:30"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2017
автор: moon_in_the_dark