Прийду знадвору, сяду до вогню.
Палають дрова. Зрізана капуста
З городу – щира дяка дню.
Пітьма в полях – там холодно і пусто.
Зведеться місяць пізно. На поріг
Вночі я вийду. В повнім онімінні
Повітря, далі. Срібний переліг
За ставом скрізь – на ньому грають тіні.
О рідне ти моє! Як довго я ішов
До тебе – змучила дорога.
В журбі осінній радість я знайшов!
Вогонь.
Саган.
Вугілля і тринога.
Міхась Стральцоў
Бацькаўшчына
З двара прыйду і сяду ля агню.
Палаюць дровы. Ссечана капуста
На градах — блаславенне дню.
Змрок у палях — там сіберна і пуста.
Узыдзе месяц позна. На парог
Я ноччу выйду. У нямым здранцвенні
Паветра, далеч. Серабрыцца лог
За сажалкай — на ім снуюцца цені.
О роднае маё! Як доўга да цябе
Ішоў я, кволы падарожнік.
О весялосць у восеньскай журбе!
Агонь.
Саган.
Вуголле і трыножнік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737985
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 16.06.2017
автор: Валерій Яковчук