[b]юнак прекрасний
юнак прекрасний, що біжить по хвилях часу,
по хвилях Всесвіту вітрів,
шукаючи романтики ілюзій,
зриваючи квітки, яких він так хотів,
і, відкладаючи в корзину днів
пахучі зела на майбутнє щастя,
він вірить, що йому удастся
знайти той щастя цвіт між папороті листя,
і прудкі ноги, й його волосся норовисте
торкаються зірок і місяців, й планет...
юнак- мисливець і поет.[/b]
Іван Петришин
[b]
прекрасна дівчина, що проплива між зір
прекрасна дівчина, що проплива між зір,
торкаючись перстами всіх сузір'їв,
звіряючи гармонії і вірність,
даруючи любов свою й помірність
барвистим веретенам усіх Шляхів,
тримає барви Всесвіту Веселок
в руці своїй, немов веретено,
й розчісує їх кольорові коси,
і Жорна Часу лагідно так просить,
аби спадали вранці на травицю роси,
щоб заквітали липи медоносні,
аби роїлось щастя, наче бджоли,
аби шуміло там колосся в полі,
аби проходив ним Юнак-сівач,
неначе вітер жартівливий,
щоб падав дощ, щоб вірили у диво,
як у політ метелика грайливий,
як в поцілунок перший на губах,
той, що дає звитягу й відкидає страх...
та дівчина лебідкою пливе
в далеких і незнаних світо-роках,
жде Юнака, поета і пророка.[i][/i][/b]
Іван Петришин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737852
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 15.06.2017
автор: ivanpetryshyn