М.Лермонтов
Нет, не тебя так пылко я люблю,
Не для меня красы твоей блистанье:
Люблю в тебе я прошлое страданье
И молодость погибшую свою.
Когда порой я на тебя смотрю,
В твои глаза вникая долгим взором,
Таинственным я занят разговором,
Но не с тобой я сердцем говорю.
Я говорю с подругой юных дней,
В твоих чертах ищу черты другие,
В устах живых уста давно немые,
В глазах огонь угаснувших очей.
СПРОБА перекладу
Ні, не тебе жагуче так люблю,
Краси твоєї не мені сіяння:
Люблю в тобі минулеє страждання
І молодість загублену мою.
Коли дивлюсь на тебе часом я,
В чудові очі поглядом вникаю,
Таємную розмову я верстаю,
Та не до тебе серце промовля.
До подруги звертаюсь юних днів,
В тобі шукаю риси, серцю милі,
В устах живих - уста давно знімілі,
В очах - вогонь померклих вже очей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737783
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 14.06.2017
автор: Світла (Імашева Світлана)