Українська повноцінність
(Сонет)
В людській тривалій чи короткій долі
дні журавлино в небуття пливуть.
Хоч що, фізичні та духовні болі
і за порогом й на печі знайдуть.
Та ж доля часом вигне, як тополю.
Злигодні хтозна звідки упадуть.
Волошки й маки у праотчім полі,
зацвівши рясно, згодом відійдуть.
Порадує чи засмутить Вітчизна,
збурунивши в душі синівський дух.
Ударять в очі золото й синизна
між палаців та з глини розвалюх.
Одначе світ народ наш кращим визнав
попри усіх трагедій та недуг.
––––––––
©Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737727
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.06.2017
автор: Анатолій Загравенко