Повстання гідності таки перемогло –
негідники дорвалися до влади.
За що ж народу стільки полягло?
Щоб слухати щодня одні тиради?
Все про реформи – ті, яких нема,
чи про стабільність в злиднях бовваніти.
Покращання чекали, та дарма,
не дочекаються його і наші діти.
Стабільно падає добробут у людей,
не менш стабільно піднімають ціни.
Народ тримають урки за свиней
і кормлять брудом з продовольчої корзини.
Нарешті кинули обіцяний „безвіз“,
немов собакам зголоднілим кістку.
Кому потрібний віз той без коліс,
коли у більшості нема що класти в миску?!.
Знов парить мізки нам свій „кінь в пальто“,
„кривавий пастор“ вивертає лати –
вже не підходить їм формат АТО,
бо супостата так повік не подолати!..
Їм повноваження і кошти подавай,
не вистачає Петьці знову влади.
Як завше обіцяє люду рай
й сепаратистам миттю дати раду!
Так доки будуть ті негідники на нас
свої кармани й пельки набивати?
Невже не прийде довгожданий час,
коли у владу будем чесних обирати?!
13.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117061310525
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737712
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.06.2017
автор: Олександр Мачула