Курличуть
наді Львовом
журавлі.
Але ніхто
пісень тих
не почує,
Прищеплені...
до телєків усі,
Де дивляться....
... як рада...
час гвалтуЄ.
З сердець тікає
співчуття і хист,
А дощик...
у полоні
вседозвіллям...,
Тепло змиває
з втомлених
облич
І серце
насичає
недовір’ям.
Прозолость смолоскипу
збентежено тремтить,
Повітря
наповняє предчуття...
Я відчуваю,
ранок
мерехтить,
спромогою
до кращого
життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2017
автор: Хуго Иванов