Просинайся Україно, вставай лежебока,
Пора коника ладнати, вставай синьоока.
Вітер хмари розганяє, не чуєш гуркоту…
Від образи завиває… повіяв зі сходу.
Замітати пора в хаті…з досвідку, раненько,
Густі хмари розігнати, збирайся швиденько.
Вставай немічна, серденько… виросли Соколи,
В руках доля твоя Ненько, зараз, як ніколи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737556
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2017
автор: Дідо Миколай