Мене нема? Мене немає…
Я вмерла: скільки ж заважать.
Ніхто на мене не чекає
І не приходить поминать.
В моїй живій оцій могилі
Печальний телефон мовчить,
Кричать знов співаки безсило,
Вода у чайнику кипить.
Прочитані книжки сивіють
І вуха стін давно глухі,
Вітри безперестану віють,
Не чути запаху духів.
І скрізь чіпляється робота,
Та болячки з усіх боків.
Мене нема. Та є ж турботи
І світ невимовлених слів.
Не вирватись, та йду. Жива я.
Вітаюся, всміхаюсь всім.
Мене ж в могилу запихають,
Я мертва: так потрібно їм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737451
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2017
автор: Валентина Голубівська