З давніх давен в усі віки,
Летять над Україною пташки.
Летять унебі Лебеді і Гуси,
А ми їх кожен рік чекати мусим.
І ще тоді, як чумаки по сіль ходили,
Вони над їми з піснею летіли.
Сумна е пісня ця і повна смути,
А в ній слова «не можна Україну обминути».
То ж хай у нас уже і скроні посивіли,
А треба щоб пташки до нас летіли.
І так завжди повинно бути
Бо Україну ні за що не обминути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2017
автор: Будя