[b][i]Не зрань мене жорстокістю своєю,
Бо я, як пух кульбаби, нетривка.
Нехай не ловить трепетно рука
Проміння зустрічей,що гаснуть над землею.
Втечу від метушні нічних шукань,
Бо я,як тінь від зірки,невловима.
Мене її таємність полонила,
Що вічно манить у туманну рань.
Сховаюсь у прозорі чисті роси,
Принишклі на шовковім стебельці,
Допоки не опинюсь на руці,
Що в мене невловимих барв попросить.
[/i][/b]
[i](З раннього, з першої збірки "Дзеркала". - Львів:Каменяр,1991)[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737339
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2017
автор: Сіроманка