[i]У них на столі багато їди, а в мене залишився дощ,
Приходьте друзі скоріше сюди, будем пити воду з пригорщ...
І зашумить веселим потоком щось невідоме досі,
А хтось скаже ненароком : " Так жити досить..."
Там десь наверху складають карти погоди,
Ми ж очікуєм внизу благодаті від природи...
Краплі солених поразок витираються новими днями,
І зазвичай під ранок пустельники стають птахами...
В апартаментах багато світла : красиві, стильні обої,
Мені вистачає пенька у весняному покої...
Та з огляду останніх новин хмари затягнуть небо,
І в меланхолії похмурих картин завжди буде потреба...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737179
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.06.2017
автор: Мандрівник