Я слухав Ніч і ті її слова,
що жоден День не може бути вічним.
Ще теплилась надія ледь жива,
та все одно, бо день скінчиться ніччю.
Все має свій початок, свій кінець
і тільки Всесвіт істин тих не знає.
Так влаштував, так вирішив Творець,
а ми лиш книгу Вічності листаєм.
У кожного у ній своя глава,
та обраним дістатись може й розділ.
Хоч всякий має в ній свої права,
але й обов’язків позбутися не просто.
Я слухав Ніч і зрозуміть спішив,
до ранку часу обмаль залишилось.
Невже весь день я лиш людей смішив,
а сталось зовсім інше ніж хотілось?!.
08.06.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060806422
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737115
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.06.2017
автор: Олександр Мачула