Кожен має свій вир і вершину,
є у всякого звір* і гора.
У одних усього в три аршина,
в інших – з пік, ніби чорна діра…
Кожен сам обирає дорогу,
що його поведе в майбуття.
А яка вона буде, лиш Богу
те відомо – таке в нас життя…
Та чим вище залазиш нагору,
тим загроза упасти росте,
тим невпинно густішає морок
і все далі летіти у степ…
07.06.2017
[i]
* Звір 2, звору, ізвір, ізвору, чол., діал. яр. http://sum.in.ua/s/zvir .
[/i]
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060708341
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736974
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.06.2017
автор: Олександр Мачула