[i]Доладна спадковість вечірніх гармат,
По вказу маєтно-жаденної милості,
Вкладала снопами старанних лошат
Без бою, без болю, без сліз мерхтливості.
За комір мостився клонований день
І в капцях виносив до згарища мізки.
В обіймах куценьких вгодованих жмень
Ввижались до Марсу Хмільного валізки.
Корились снодійному, мов шинкарю,
Змальовані з обрію щирії помисли.
На дріжджах підходило: "світ підкорю!"
І мчав реєстровий до Дідька на промисли.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736955
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 08.06.2017
автор: Зайва пелюстка