Стараєшся, усе береш на себе? По максимуму заглядаєш всюди? Все перекрутять, є невдячні люди, і чогось більшого завжди їм треба! Ти прихиляєш їм безкрає небо? Увесь тягар береш на свої плечі? Вони вишукують у душах порожнечі, незадоволені, їм вічно чогось треба! Нервуєш, ображаєшся, безсоння? В собі ти відшуковуєш причини? Буває гарно віднесешся до людини, у відповідь вона, як постороння!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736832
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.06.2017
автор: Олег Князь