Тебе ніколи більше не побачу
Каштани вже у місті відцвіли
На чудо, на раптовість , чи на вдачу
До тебе йдуть неписані листи.
Мої листи , о таємничий принце,
Припали пилом прожитих років
Збирає краплі дощ в старе коритце
У круговерті нескінчених днів.
Той дощ сліпий твої сліди змиває
Ми свою долю випили до дна.
Якогось хлопця дівчина кохає,
А я без тебе цілий вік одна
Достиглі в сквері падають каштани
І котяться під ноги : "на візьми "
Кружляє легко вітер між дворами,
Не листя - ненаписані листи ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736811
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2017
автор: Тетяна Акименко