Зібрався Чорт до Бога в гості


ЗІБРАВСЯ  ЧОРТ  ДО  БОГА  В  ГОСТІ

Зібрався  Чорт  до  Бога  в  гості  -
Яку  б  іще  дурню  вчинить,
Одяг  штани  ізверху  товсті  -
Най  щоб  копита  тим  прикрить.

Ішов  по  вулиці.  Хвіст  довгий  -
Сідницям  байдуже  як  пріть,
Копитами  у  в  капцях  човгав
Хтів  окуляри  ще  вчепить…

Бог  прав  у  казані  шкарпетки,
Як  завітав  сусідський  Чорт,
В  вітальні,  падло,  вкрав  конфетки,
А  вже  на  кухні  -  вцупив  торт.

Засунув  те  усе  в  кишеню,
В  ганчірку  загорнув  між  тим,
Ізверху  цвяхів  цілу  жменю,
Торт  звався  дивно:  Крим  і  Рим.

Бог  подивився  очманіло,
Шкарпетки  прать  не  перестав,
Лиш  кинув  оком  на  те  рило,
А  чорта  здивувало  діло:
Чого  б  ото…  Всевишній  прав?

***************************
Колись  давно  -  давав  цукерку,
А  Чорт,  заприндившись,  не  взяв,
Бо  так  на  людях  -  аж  відверто  -
Характер  має  дурновпертий...
Цукерки  піп-Рошен  злапав  -
Падлюка  влеслива  й  солодка,
Залізе  в  дупу  —  аби  гроші,
Без  мила  —  бо  офшорна  клепка,
З  усюди  цупить  -  морда  Рошен...
*******************************
Чортяка  ляпаса  відвісив  -
Батон  свячений,  не  згубив?
Той  зиркнув  із  під  лоба  косо,
Сльозу  гарячу  покотив…

Не  може  бути!  Легітимний,
Якого  біса  ти  мовчиш?
Який  то  Аспид  так  нагримнув?
Ану  розповідай,  скоріш!

-  Та  я…  Ну  я…
-  Головка  від  баяну!
Не  скигли,  а  хутчіш  кажи...
-  Народ  розгніваний  з  Майдану...
Тож  мусів  бігти…Та,  не  ржи!

Чорт  гепнувся  з  почутого  на  ***  -
Гирявий  наступив  на  хвіст,
Посивів  підлий  з  переляку:
Оце  діла!  Це  гірш  за  сало  в  піст!

То  ти  тепер  не  той…  Не  Всемогутній?
І  хто  то  замість  тебе  тепер  там?
У  Бога  шкребонуло  аж  у  кутні:
Той  самий,  що  «купи-продам»…

Не  може  бути!  Побожись,  колишній!
Він  навіть  і  на  йоту  не  святий,
Та  проти  нього  —  я  зовсім  безгрішний,
А  той,  хто  обирав,    мабуть  сліпий!

Бог  мокрими  шкарпетками  тер  сльози:
От  сталася  оказія  така  -
"У  дупі  колючки...  зів'яли  рози…"
Іще  синяк  на  ній  від  копняка…

Неначе  сам  отримав  у  те  ж  місце
Чорт  від  почутого  увесь  затріпотів:
Ми  ще  побачимо!  Та  рак  на  горі  свисне!
І  хутко  збіг  -  збирать  кудись  попів  -

Йшов  Хресний  Хід  опівночі  зі  сходу
Попи  з  іконами,  закутані  у  ряси,
Щоб  мізки  задурити  у  народу,
А  ззаду  прикривали  пі-доряси.    

Йшли  чітко  
Крок  за  кроком,  нога  в  ногу,
Ікону  Сталіна  і  Берії  несли,
Молились  на  нового  Бога  -
Старого,  за  годиться,  розп'яли.

Чорт  із  кущів  дивився  —  що  то    вийде?
Дешевий    в  мишоловці  лише  сир.
Із  Бога  Чорт  на  два  пальці  не  вийде,
А  навпаки  —  виходить  «Руський  мір».

Сусідський  Чорт  такого  ще  не  видів  -
Народ  піднявся  проти,  влади  Бога!
І  чи  то  Бог,  що  визива  огиду,
У  друзях  з  чортом  і  ховає  роги?

Ході  скрутили  гарну  смачну  дулю,
Додали  сала  добре  до  куті,
Все  суче  плем’я  і  ту  саму  Юлю,
“Титанік”  як  на  айсберг  налетів!

Згадав  нечистий,  все  що  вкрав  -
Потік  в  кишені  Кримський  торт...
З  цвяхів  тепер  його  смоктав  -
Чортономорський  став  курорт!

Подавсь  нечистий  в  пекло  навмання.
Казати  що:  скотина  —  є  скотина,
Та  слава  людська  всюди  доганя,
Не  тільки  божого,  а  й  сучого  геть  сина.

Не  ходить  більше  Чорт  до  Бога  в  гості,
Бог  сам  утік  собі  до  нього.
Назад  не  вернеться,  бо  відібʼють  і  кості,
Назад  не  пустять  й  до  порогу.

Затраскатись  у  владу  —  півбіди,    
Куферок  дерев'яний  з  лісу  стешем,
А  красти  людське  —  то  ходи  сюди  -  
І  цих  богів  і  тих  чортів  причешем!

Годинник  бʼє  -  чортам  пора  тікати!
Не  схочуть  —  то  візьме  сира  могила.
Недовго  їм  лишилось  царювати!
Прокинулась  народу  божа  сила!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2017
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)