Вісімдесят і два було б сьогодні...
Як шкода що ти, татку, не дожив.
Черговий серцебільний рецедив
У мене нині, у цей день господній.
Немов альбом я спогади гортаю
Із вдячністю, що був у мене ти.
Пішов у кращі вже давно світи,
Я впевнена ви з мамою у Раю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736569
Рубрика: Присвячення
дата надходження 05.06.2017
автор: Патара