О,Милий мій, твої уста - мій трунок,
Слова твої - моя погибель,
Тенета звиті, пастки майстерні -
Куди дінуся з них:
Випручатися несила вже,
І гинути ще не час;
Я йду по слідах твоїх
Вплітаю в коси трави, пташині співи
І запахи ненароджених світанків
Відчуй
О, Милий мій, покинь цю гру
Вже роздано останню карту,
То Дама пік безвиграшна й похмура
Провісниця відьомських чар
Зречись її, відкинь оману,бо
Я йду слідом, за твоїми плечима:
відблисками в чужих очах,
Пожежами й сполохами іскор.
Не зрадь
О, Милий мій, твій крок твердий,
Постава горда, а усміх сповнений іроній, чолом сягнув би неба
Та крила твої у мене,
їх вітер збирав
З пір'їн янголів та пташок
А я майструвала бережно, як вміла,
Ще пам'ятаю небеса...
Та мовчки йду, уже поперед тебе
Сплітаю мелодії й звуки у вінок,
Щоб голос мій звучав і ти йшов на нього, долаючи пітьму і втому
не збавляючи кроку
Почуй
О, Сяйво для очей моїх, дай відпочити
Дай випити твого життя вино,
Ночей твоїх і днів примножити години
Та щастям, і надією намалювати горизонт
Ти будь і буду я
Бо парне все на світі
Твоє ім'я й моє роз'єднані
Та всупереч всьому
ми - рідні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736475
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2017
автор: AliceWonder