Засоромився обрій.
Ще трохи,
І на трави зійде
Благодать.
Ранок з хмарок
Знімає панчохи -
І крилаті хмарини
летять…
Я іду по зарошеним
травам
Ген, туди, де некований кінь,
Косить око на обрій лукаво,
І несідлану снідає синь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2017
автор: Стяг