Хочу сонця, хочу літа,
Хочу ласки, хочу квітів,
Хочу ніжно пригорнутись
До грудей твоїх,
Тільки квіти повсихали,
Осінь листя обірвала,
А на землю рано-вранці
Випав перший сніг.
Віє холодом від тебе,
Стало сірим синє небо,
А зима кохання наше
Закувала в лід.
Тихо-мирно розмовляю,
Мрії птахи відлітають,
Покружляли і зникають,
Вже пропав і слід.
Все гнітить мене без міри,
Нема сонця, нема віри,
Бо забрала мої мрії
Холодна зима.
Тихо серце стогне й плаче,
В небі чорний ворон кряче,
І холодний вітер віє,
Літа вже нема.
Одягнувши на обличчя,
Маску, що мені так личить,
В посмішці, ясній, як літо,
Тугою горю,
Бо кому розкажу втрату,
Може тільки вітру-брату,
Хай мої думки і мрії
В пустелі снують.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2017
автор: korneliya