Ну навіщо ти так
Ображаєш старого,
Все кричиш я бідняк,
Ну і що тут такого?
Більшість наших людей
Бідняки ще й старенькі,
Та живуть не в дітей,
Бо батьки їм до Феньки.
Це сучасне життя,
Кожен сам лиш за себе,
Це зробив відкриття
Коли помочі треба.
Син мене приютив,
Тжнів два був у нього,
Підкорятися вчив
І сказав після цього.
Живи тато ти сам,
Ти не звик підкорятись,
Не жалів ні на грам,
Залишилось зібратись
Та поїхати геть
В самотині страждати
І чекати що смерть
Прийде душу забрати.
01.06.17.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736003
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.06.2017
автор: Георгій Грищенко