Джерело: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735784
Летючи вниз: яко́го херувима!
Монтажник у віконці промайне...
Остання фраза й туга під очима,
У вічність поклик – мимохідь гайдне ...
Натхненно, творчо і неспинно,
Закохано, хоч з присмаком терпким,
Ховається усміхнена дитина –
Малює на паркані «херувим».
Як мати зловить — стане причитати:
Не можна отаке всюди писать!
І скільки раз казав тобі наш тато:
Не треба більш нічого обрізать!
Дитина жадібно до матері пристала:
Не обрізав і ніж татa не брав,
А ту мотузку, що з вікна звисала,
Я пилкою легенько підпиляв!
Матуся посміхнеться і зрадіє -
Який слухняний і розумний син!
Дитина творча - все на світі вміє!
Він справжній ангел! Просто херувим!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735914
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 31.05.2017
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)