Я Вас закутаю в тепло душі своєї,
Ваш ніжний подих смакуватиму в цілунку,
Ми будемо шукати довго порятунку...
Здавалося, що зараз, миті оцієї.
Я Вас закутаю, неначе у перину:
Пухку, м’яку, легку, тепленьку, чисто-білу...
Пестливою чуттєвістю пройдусь по тілу,
Запалить спрагле серце не одну жарину
В наших тілах, що наче одне ціле море
Спільних бажань, що солодом полонять мрії,
А ось маяк крізь темінь манить, шле надії
В життєве плавання, далеке і просторе.
Мабуть, сміливим Бог дає, як дар, кохання,
Вони готові відірватись від причалу,
У купелі відчути досконалість шалу,
Нектар спивати для життєвого бажання. 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735909
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2017
автор: Lana P.