Крадете земельку стражденну, святу,
В мошну все парх.ту кладете.
Ви ж молитесь вихрести свому Христу
А денно і нощно крадете.
Потонути гади вам там, над Дніпром,
Не чуєте ж бо застороги.
Відправимо всіх вас, у пекло гуртом,
Пливтимуть палаци… в пороги.
Горітимуть «хатки» свічками в лісах,
Украдені в дні Каїнові.
Горітимуть славно… у наших вітрах,
Розпалимо кострик сосновий.
Відверто кажу вам юде… ж.дов’ю,
Земля українців розбуде.
То є наш останній редут у бою,
Збагніте.., - пощади не буде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2017
автор: Дідо Миколай