Чоловiчий потиск

Говорять,  що  за  потиском  руки
людський  характер  можна  прочитати.
Не  всіх  людей,  а  лиш  чоловіків.
Жіноцтво  –  справа  інша,  що  й  казати.

Особа  щира  –  міцно,  зазвичай,
і  другу,  й  незнайомцю  тисне  руку.
Таку  людину  –  гинь,  а  виручай,
вона  розділить  з  вами  радість  й  муку.

Багато  руку  стримано  дають,
їх  потиск,  скажем,  так  собі,  нейтральний.
Він  ніби  каже  –  ось  моя  вам  суть,
не  дуже  щирий,  та  і  не  брутальний.

А  дехто  власну  руку  вам  дає
так  велично,  немов  би  скарб  дарує.
Він  любить  лиш  себе,  лиш  я  своє,
для  нього  інших  в  світі  не  існує…

У  чоловічім  потиску  руки
душа  мов  визирає  з-за  лаштунків.
Не  поважаю  тих  чоловіків,
що  руку  подають  як  для  цілунку.

28.05.2017


©  Copyright:  Александр  Мачула,  2017
Свидетельство  о  публикации  №117052807162  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735633
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2017
автор: Олександр Мачула