Заздрість виринає повсякчас, обійти її не усім вдасться, заздрісники...ви пройдіть повз нас, і простіть будь ласка наше щастя! Відчували майже всі цю мить, невдоволені хвилини, а той тижні, небагато можуть пережить, неймовірне щастя своїх ближніх! Викликає заздрість, - ненависть і лють, не усі її перебороли, заздрісники деякі помруть, сама заздрість не помре ніколи! Не в залежності від чину і заслуг, схильні всі ми до якоїсь зваби, хто сумлінно тягне долі плуг, досягає успіху без "жаби"!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735541
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.05.2017
автор: Олег Князь