Нікому не йму я віри,
З тих пір, як побачив зраду.
Раніше добром все міряв,
Ці погляди вже позаду.
Біблійські були закони
Тоді у душі для мене.
Це дозволи й заборони,
Я вірив у сокровенне…
А потім раптово – зрада…
Зелений харпак у душу.
Тоді мій життєвий радар
Біблійський закон порушив.
Я став у житті, як месник,
Борюся за честь до скону.
Я знаю – тепер я грішник,
Хоч маю в душі ікону.
Порушу любі закони
За зраду і перед Богом.
Зміню прописні канони,
Якщо в них нема святого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735523
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.05.2017
автор: Віталій Назарук