невже я досі тебе пам'ятаю
крізь ці тонни огидних облич
по стежках, що вели не до раю
я все йшла, наче світло крізь ніч
невже я досі вертаюсь до тебе
після зливи в кінці весни
наче сонце на чисте небо
ти приходиш мені у сни
поки я не як пташка у клітці
поки небо ще чисте й без хмар
розкажи, як вклоняються квітці
тонучи в чистоті її чар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735517
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2017
автор: Jools_Ser