Ірина Вовк. "НАД МОГИЛОЮ "ПРОКАЖЕНОЇ"

з  посвятою  творчій  групі
[b][i]кінофільму  Єжи  Гоффмана
„Прокажена”  ("Трендовата")[/i][/b]

Шляхетна  недоторканість  могил...
Мовчазність  уст...  Надривне  поривання
до  витончених  рис  бурхливого  кохання
і  дотик  спаленілої  жаги
над  тілом  романтично  делікатним...
Епоха  екіпажів...    млосних  клумб...
і  фантастично  гречних  кавалерів...
і  маскаради  кланових  містерій,
коли  ідеться  про  законний  шлюб,
тим  паче,  як  обраниця  –  нерівня...

...  Високомірним  віддихом  грудей,
краваток,  декольте  і  капелюшків,
малює  світ  у  кольорові  смужки
природу,  велич  замків  і  людей,
що  саном  неподільно  володіють:
княгиня  Підгорецька,  панство  Барських...

Чому  ж  тоді  вельможний  ординатор
не  устелив  пахуче  пишне  ложе
прида́ним  родовитої  самиці?  –
а  похиливши  чо́ла  до  правиці
коханої,  жадав  її  –  без  роду  –
здобувши  право  щастя  як  свободу
вибору...  Та  річ  не  о  звитязі...
Хвала  безумству  рівно  ж  як  проказі!

...  Слова  напівпритомні:  [i]„Kocham  Ciebie”,[/i]  -
навпомацки,  наосліп...  навтьоки́
від  зблідлих  барв  ще  теплої  щоки
і  вальсу,  що  жевріє  ледве-ледве
над  погасанням  ласки  і  життя  –
властиво,  найріднішої  людини...
Нетріумфальна  поза  героїні  –
лиш  прихисток  у  світлі  почуттів,
в  буянні  саду,  у  цвітінні  яблунь,
у  сонця  неосяжній  висоті!..

...[i]”Precz  z  mego  serca...”*  [/i]–  виплачеш,  авжеж,
в  дочаснім  посивінні  понесеш
жалобних  тіней  непосильну  кару  –

в  охваті  рук,  у  сплеску  течії
з  ранковочистим  образом  її  --
Стефаніє,  явися  Вальдемару!..

[b][i]«Na  każdym  miejscu  i  o  każdej  dobie,
Gdziem  z  tobą  płakał,  gdziem  się  z  tobą  bawił,
Wszędzie  i  zawsze  będę  ja  przy  tobie,
Bom  wszędzie  cząstkę  mej  duszy  zostawił».[/i]
[/b]
[i]«На  кожнім  місці  і  в  кожній  хвилині,
Де  з  тобою  плакав,  де  у  жарти  брався  –  
Всюди  і  завше  ми  нерозділимі,
Бо  тут  промінчик  моєї  душі  зостався!...**»[/i]

*  Тут  і  далі  цитується  поезія  Адама  Міцкевича  "Do  M***"  в  оригіналі
**  Переклад  з  польської  -  авторський


[i](Зі  збірки  "...І  все  ж  -  неопалима".  -  Львів:Логос,2001)[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2017
автор: Сіроманка