Звалися вишні морелями,
Пахло коханням в саду.
Літо лягло акварелями,
Хмарну прогнавши біду.
Низькі тумани клубилися,
Вранці вмивали вишні,
Наче вуста дотулилися,
Як тоді вперше мені.
Приспів:
Стиглі сади із морелями,
Вбрались в коралі сади.
І пригадалося долями,
Як ми щасливі були.
Не пригадаю, як сталося,
Наче було це у сні,
Як нам в садочку кохалося,
Коли дозріли вишні.
Ми упивались морелями,
Кругом ішла голова,
Лиш комини над оселями,
Знають, що пам'ять жива.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2017
автор: Віталій Назарук